Електропроводка

Що таке електропроводка та основні вимоги, способи прокладки та правила експлуатації електропроводок.

Електропроводка - сукупність проводів і кабелів з кріпленнями, підтримуючими та захисними деталями, які прокладено на поверхні чи всередині конструктивних елементів будівель і споруд.

Загальні визначення.

Струною як несучим елементом електропроводки називається сталевий дріт, натягнутий щільно до поверхні стіни, стелі, призначений для кріплення до нього проводів, кабелів або їх пучків.

Смyгoю як несучим елементом електропроводки називається металева штаба, закріплена впритул до поверхні стіни, стелі, призначена для кріплення до неї проводів, кабелів або їх пучків.

Тросом, як несучим елементом електропроводки називається сталевий дріт або сталевий канат, натягнуті в повітрі, призначені для підвішування до них проводів, кабелів або їх пучків.

Коробом називається закрита порожниста конструкція прямокутного або іншого перерізу, призначена для прокладання в ній проводів і кабелів. Короб має служити захистом від механічних пошкоджень прокладених у ньому проводів і кабелів. Короби можуть бути глухими або з кришками, які відкриваються, із суцільними або перфорованими стінками і кришками. Глухі короби повинні мати тільки суцільні стінки з усіх боків і не мати кришок. Короби можуть застосовуватися в приміщеннях і зовнішніх установках.

Лотком називається відкрита конструкція, призначена для прокладання на ній проводів і кабелів. Лоток не є захистом від зовнішніх механічних пошкоджень прокладених на ньому проводів і кабелів. Лотки мають виготовлятися з вогнетривких матеріалів. Вони можуть бути суцільними, перфорованими або ґратчастими. Лотки можна застосовувати в приміщеннях і зовнішніх установках.

Електропроводка за способом монтажу поділяється на відкриту та сховану.

Відкрита - електропроводка, прокладена по поверхні стін, стель, по фермам та іншим будівельним елементам будівель і споруд, по опорам тощо. При відкритій електропроводці застосовуються такі способи монтажу: безпосередньо по поверхні стін, стель тощо, на струнах, тросах, роликах, ізоляторах, в трубах, коробах, гнучких металорукавах, на лотках, в спеціальних плінтусах, вільною підвіскою тощо.

Прихована електропроводка - прокладена всередині конструктивних елементів будівель і споруд (в стінах, перегородках, підлогах, перекриттях тощо). При прихованій електропроводці застосовуються такі способи монтажу: в трубах, гнучких металорукавах, коробах, замкнутих каналах і пустотах будівельних конструкцій, під штукатуркою.

Зовнішньою електропроводкою називається електропроводка, прокладена по зовнішніх стінах будівель і споруд, під навісами тощо, а також між будівлями на опорах поза вулицями, дорогами тощо. Зовнішня електропроводка може бути відкритою і прихованою. Вводом від повітряної лінії електропередавання називається електропроводка, яка сполучає відгалуження від ПЛ із внутрішньою електропроводкою, рахуючи від ізоляторів, установлених на зовнішній поверхні (стіні, даху) будівлі або споруди, до зажимів ввідного пристрою.

Вимоги до монтажу електропроводок

З'єднання жил проводів і кабелів повинно проводитися за допомогою пайки, зварювання, опресування і болтових з'єднань. З'єднання за допомогою скруток не допускається. Правила виконання з'єднань жил провідників регламентуються нормативним документом ВСН 139. У місцях з'єднання й відгалуження проводи і кабелі не повинні зазнавати механічних навантажень. Для живлення переносних і пересувних електричних споживачів слід застосовувати шнури і гнучкі кабелі або гнучкі проводи з багатодротовими мідними жилами. Якщо є потреба, проводка повинна мати захист від механічних пошкоджень. У місцях, де можливі механічні пошкодження проводів і кабелів, вони повинні захищатися оболонкою з достатньою тривкістю або прокладатися в металорукаві, трубі, коробі та інших конструкціях.

При паралельному прокладанні проводів або кабелів із трубопроводами відстань між ними повинна бути не менше 10 см, а якщо по трубопроводах передаються легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини відстань повинна бути не менше 40 см. Труби, короби, гнучкі металорукави повинні прокладатися так, щоб усередині них не накопичувалася вода.

Вимоги до експлуатації електропроводок

У процесі експлуатації електричних мереж і електроустановок ізоляція може піддаватися різним пошкодженням (механічним, хімічним, тепловим тощо), а також старінню, у результаті чого погіршуються її властивості (в основному зменшується активний опір). Для виявлення дефектів проводиться періодичний контроль ізоляції, який полягає у вимірі її активного опору. Контроль ізоляції поділяється на приймально-здавальний, періодичний і постійний.

Приймально-здавальний контроль ізоляції здійснюється при введенні в експлуатацію електромереж - нових або відремонтованих.

Періодичний контроль ізоляції полягає у періодичному замірі її опору в діючій електричній мережі чи електроустановці. Замір опору ізоляції електричних мереж має проводитися в особливо вологих та жарких приміщеннях, у зовнішніх установках, а також у приміщеннях із хімічно активним середовищем у повному обсязі не рідше 1-го разу на рік, в інших випадках - 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені «Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів».

Вимірювання опору ізоляції необхідно здійснювати на відключеній електроустановці чи ділянці мережі. Вимірюють опір ізоляції кожної фази відносно землі і між фазами на кожній ділянці між двома послідовно встановленими апаратами захисту.

Опір ізоляції кожної ділянки в мережах напругою до 1000 В повинен бути не нижче 0,5 МОм на кожну фазу. Для періодичного контролю ізоляції в штукатурці стін застосовують мегомметри типів М4100, Ф4102 та інші.

В даній статі лиш поверхнево та в загальних обрисах розкриті поняття про електропроводку, про її види організації роботи та умови використання. Більш докладну, обширну та змістовну  інформацію ви зможете знайти на ресурсі Вікіпедії